Queen – британський рок-гурт, створений в 1971 році у Лондоні. Від року заснування (1971) і до смерті Фредді Мерк’юрі (1991) склад гурту залишався незмінним: Фредді Мерк’юрі — вокал, фортепіано; Брайан Мей — гітара, вокал; Роджер Тейлор — ударні, вокал; Джон Дікон — бас-гітара, бек-вокал.

Країна: Велика Британія
Роки Активності: 1970 — Даний Час
Веб Сайт: www.queen.com (сторінка на Вікіпедії)

1968 — 1971 — Незважаючи на те, що група під назвою «Queen» з’явилася в 1970 році, почалося все 1968-го. Саме тоді Брайан Мей і Тім Стаффел, студенти «Імперіал коледжу» в Лондоні, вирішили зібрати власний гурт. Щоб знайти барабанщика, Брайан вирішив повісити в коледжі оголошення. На нього відгукнувся Роджер Тейлор, який навчався там же на медичному факультеті. Його прослухали і прийняли в групу, яка отримала назву «Smile». Через рік після заснування, «Smile» і «Mercury Records» уклали контракт і тоді ж перші записалися в студії звукозапису, «Trident Studios». У 1969 році виходить перший і останній альбом групи під назвою «Getting Smile», а в Китаї випущений сингл «Polar Bear». У той період ця подія залишилася непоміченою, проте надалі «Getting Smile» став предметом жадання всіх квіноманів. Саме в цей час Тім Стаффел представив групі Фредді Булсара, разом з яким навчався в Ілінгському коледжі мистецтв. «Smile» Фредді дуже сподобалася. Проте вже в 1970 році учасники групи вирішили, що майбутнього у них немає, тому Тім перейшов в іншу групу — «Humpy Bong». Однак Фредді в цей же час залишає групу «Wreckage», де він грав, і приєднується до Брайана і Роджера. У цей момент і почалося народження легенди під назвою «Queen». Прізвище Фредді змінюється з Булсара на Мерк’юрі, а назва групи — на «Queen». Незабаром група дала свій перший концерт в коледжі «Kingston Polytechnic» (Лондон). Четвертий учасник — Джон Дікон з’явився тільки в лютому 1971 року, після того як група змінила шістьох тимчасових бас-гітаристів. Група почала репетирувати і навіть дала кілька концертів в «Імперіал коледжі». Там же проходили і репетиції. Одного разу групу попросили протестувати нову студію звукозапису «De Lane Lea». В обмін їм дозволялося зробити власні пробні записи. «Queen» вирішили скористатися такою можливістю. У тому ж році підписано контракт на запис, менеджмент і публікацію з «Trident», причому заробляли музиканти в тиждень всього по 60 фунтів. Запис першого альбому групи в «Trident Studios» проходила в «down time», тобто в той час, коли студія нікому не потрібна.

Перший офіційний сингл «Queen» — «Keep Yourself Alive» був випущений 6 липня 1973 року і отримав суперечливі рецензії: «Якщо зовні ці хлопці гарні хоча б вполовину свого звучання, вони прославляться» — «Нью М’юзікал Експрес»; «Пронизливий, міцно збитий сингл» — «Рекорд Міррор»; «Неоригінально» — «Мелоді Мейкер».

Через тиждень, 13 липня 1973 року, вийшов альбом, названий просто «Queen» (були відкинуті назви «Top Fax», «Pix And Info» і «Deary Me»). EMI запустила і сингл, і альбом в рамках єдиної рекламної кампанії, за що музична преса звинуватила фірму в брудному маніпулюванні, через це сингл групи не менше п’яти разів був викреслений зі списку «Бі-Бі-Сі — Радіо 1». У результаті платівка практично не звучала в ефірі, таким чином, сингл не потрапив в хіт-парад.

На обкладинці диска заявлялося про те, що музиканти не використовували жодного синтезатора (за який багато слухачів автоматично брали звучання групи, насправді це був своєрідний тембр гітари Брайана Мея). У музиці альбому відчувався глем-рок і звучали вставки з джазу, фолк-року і металу. Альбом був націлений на «важку» публіку, на диску майже не прослуховувалися чуттєві поп-мелодії, які стануть згодом візитною карткою групи.

З виходом альбому«Queen» почали звертати на себе увагу публіки. Диск знаходився в таблиці популярності альбомів 17 тижнів (найвища позиція — 24-е місце) і став «золотим». (Існують два рідкісних видання альбому: ряд примірників пробної партії з незакінченими обкладинками, які були представлені на рекламній прес-конференції EMI, а також квадрофонічна версія, випущена лише в США.)

В травні 1974 року після 6-ти ночей виступів у нью-йоркському театрі «Uris», Брайан Мей захворів, йому був поставлений діагноз: гепатит. У той час коли Мей лікувався, в липні у «Trident Studios» тріо з решти музикантів «Queen» почало сесії по запису третього студійного альбому. Мей повернувся до роботи на півдорозі процесу запису альбому.

Випущений в листопаді 1974 року альбом «Sheer Heart Attack» посів 2-е місце у Великобританії та 12-е в США і добре продавався в Європі. Альбом став першим досвідом міжнародного успіху «Queen». Незважаючи на те, що попередній альбом «Queen II» був досить експериментальним, група і далі намагалася відкрити ще більш нові горизонти, залишивши позаду консервативні уявлення попередників і дозволивши собі спробувати нові ідеї. На додаток до хард-року, в «Sheer Heart Attack» група спробувала глем-рок («Tenement Funster»), ранній хеві-метал («Stone Cold Crazy»), водевіль («Bring Back That Leroy Brown»), арена-рок («In The Lap Of The Gods… Revisited») і баблгам-поп («Killer Queen», «Misfire»). Були присутні і дві балади «Lily Of The Valley» і «Dear Friends», що характерно для будь-якого альбому «Queen».

Особливо виділився сингл «Killer Queen», який мав вражаючий успіх в хіт-параді Великобританії посівши 2-е місце і протримавшись у Топ-20 виключно довго. Більше того, сингл посів 12-е місце в хіт-параді США, будучи першим синглом «Queen», що потрапив в чарт, що в свою чергу проклало дорогу для подальшого успіху. Успіх у США був продовжений наступним синглом «Now I’m Here», який посів шановне 12-е місце у Великобританії.

В останні роки альбом «Sheer Heart Attack» отримав визнання від музичних видань: у 2006 році у рейтингу журнала «Classic Rock» «100 найкращих британських рок-альбомів всіх часів» посів 28 позицію, а в 2007 році у рейтингу журнала «Mojo» «100 рекордів, які змінили світ» посів 88 позицію. Це також другий з трьох альбомів «Queen» які розміщені в книзі «1001 альбом який ви повинні почути перш ніж померти».

Для групи 1975 рік ознаменувався розривом контракту з економічних причин з «Trident Studios» і підписанням угоди з «EMI» та «Elektra». Процес розірвання контракту зайняв довгий час, і в результаті «Queen» були зобов’язані виплатити «Trident Studios» 100000 фунтів стерлінгів і 1 відсоток авторського гонорару з наступних 6-ти альбомів. Новим менеджером групи став Джон Рід, менеджер Елтона Джона.

21 листопада 1975 року група випустила альбом «A Night At The Opera» («Ніч в опері»), назвою послужив один з фільмів братів Маркс. Альбом записувався протягом п’яти місяців, в семи студіях, із застосуванням найсучаснішої студійної техніки, ставши найдорожчим з усіх альбомів «Queen» у той час. Альбом мав великий успіх, отримав схвальні відгуки критиків і відразу завоював широку аудиторію, після його виходу «Queen» стали називати «супергрупою» світового масштабу. Платівка посіла перший рядок у британському хіт-параді і протрималася в чартах близько 50 тижнів, ставши першим платиновим альбомом «Queen» (випущено 1.3 мільйони копій), у США платівка досягла 4-го місця, ставши тричі платиновою (випущено 3.5 мільйони копій). Також альбом посідав перші позиції і був золотим та платиновим в багатьох країнах світу. Альбом посів № 230 в списку «500 найкращих альбомів усіх часів» журналу «Rolling Stone» 2003 року. В опитуванні британського каналу Channel 4 у 2004 році альбом посів 13 позицію серед найкращих альбомів усіх часів. У всесвітньому опитуванні книги Гіннеса, платівка посіла № 19 найкращих альбомів усіх часів. Журнал «Q» помістив альбом на 16 місце в списку «50 найкращих британських альбомів». Альбом увійшов в книгу «1001 альбом який ви повинні почути перш ніж померти».

Найвідомішою піснею цього альбому є «Bohemian Rhapsody», яка вийшла на синглі 31 жовтня. Спочатку, через 6-хвилинну довжину, були сумніви з приводу випуску синглу з піснею, яка не вкладається в радіо-формат, проте завдяки другові Мерк’юрі, радіо-ді-джею Кенні Еверетту, сингл був випущений в радіоефір. Пісня протрималася в британських чартах 17 тижнів, 9 з яких вона перебувала на першій сходинці (в американських чартах пісня досягла 9 строчки). Пісня стала третім за кількістю проданих синглів у Великобританії усіх часів. У 2000 році в Великобританії вона була визнана «піснею тисячоліття».

Перші чотири місяці 1976 року група «Queen» провела на гастролях в США, Японії та Австралії. У березні вийшов повнометражний фільм «Queen At The Rainbow» («Концерт Queen в “Рейнбоу”») як доповнення до фільму «The Hustle» («Суєта»).

У травні група повернулася до Британії і приступила до запису альбому «A Day At The Races» («День на скачках»). Вперше музиканти самі виступили як продюсери, розпрощавшись з Роєм Томасом Бейкером. Розставання було дружнім, обидві сторони просто хотіли спробувати себе в чомусь новому.

18 червня пісня «You’re My Best Friend» («Ти — моя найкраща подруга») вийшла на синглі. Оглядач «Саундз» у своїй рецензії писав: «Це буде абсолютний успіх: найкрасивіші вокальні гармонії, сміливі гітарні акорди і чудовий голос Фредді. Негайно злетить на перше місце!». Насправді пісня вийшла на 7-у позицію.

Записи в студії були перервані у вересні для того, щоб дати декілька концертів: два в Единбурзі, один в Кардіффі, а також виступити як одними з головних зірок на безкоштовному концерті в лондонському Гайд-парку 18 вересня, цей виступ увійшов в аннали історії. На всіх концертах прозвучав матеріал з майбутнього альбому. Подивитися на «Queen» зібралося 150 000 глядачів, виступ викликав захват у публіки.

Група завершила запис альбому «A Day At The Races» в середині жовтня. Першим синглом з нового альбому стала пісня «Somebody to Love» («Полюбити кого-небудь»), випущена в листопаді. Як рекламу альбому «Queen» відвідали кінні скачки в «Кемптон-Парку». У спецзаїзді, що спонсорував «EMI», музиканти випадково поставили на одного й того ж коня, який і виграв.

10 грудня 1976 року «A Day At The Races» надійшов у магазини, до того моменту попередні замовлення по Британії склали півмільйона примірників. Однак якщо рівень синглу був набагато вище середнього, альбом сильно розчарував. Натхненні успіхом альбому «A Night at the Opera» і будучи впевненими в успіху знайденої формули, група здійснила найбільшу помилку: музиканти спробували відтворити атмосферу попереднього альбому, навіть назву платівки знову було взято у братів Маркс. Оглядач «Саундз» виступив з рецензією: «Альбом надто продуманий, надто зарозумілий, перевантажений виконавством на шкоду натхненню». Однак подібні думки не позначилися на кількості проданих платівок, і знову на Різдво «Queen» очолювали список найпопулярніших альбомів.

12 листопада 1976 року вийшов сингл «Somebody Те Love». 1977 рік почався тримісячним північноамериканським турне «Queen» з «Thin Lizzy» як розігріваючою групою. «Queen» виступали на великих майданчиках, таких, як Медісон-сквер-гарден і лос-анджелеський «Форум». Незважаючи на повторення проблем з голосовими зв’язками Фредді, турне пройшло успішно (цього разу довелося скасувати тільки два концерти). Після гастролей у США група відпочивала місяць в Британії.

У травні група знову вирушила на гастролі по Скандинавії, континентальній Європі та Британії, Фредді демонстрував свою любов до балету, виступаючи в копії знаменитого сценічного костюма Ніжинського. 20 травня вони випустили міньйон з назвою «Queen’s Fisrt ЕР», в який були включені 4 композиції. Міньйон посів 17-е місце хіт-параду. На початку червня група завершила своє британське турне двома лондонськими виступами на майданчику «Ерлз Корт» в рамках офіційних ювілейних святкувань (доходи від другого виступу були передані в ювілейний фонд королеви Єлизавети II). «Queen» підготували розкішне шоу (яке обійшлося їм в 75 000 фунтів).

7 жовтня вийшов перший сингл з нового альбому — «We Are The Champions». Пісня дійсно стала звичним мотивом для вболівальників на будь-якому спортивному змаганні. У Британії пісня посіла 2-е місце хіт-параду, а в США стала «платиновою», посів 4-е місце і ставши на той момент найбільшим хітом групи. У жовтні «Queen» удостоєні спеціальної нагороди «Британія Еуорд» за «Богемську рапсодію», яка була титулована «найкращим синглом Британії за останні двадцять п’ять років». 28 жовтня «Queen» випустили альбом «News Of The World», продюсером якого була група за участю Майка Стоуна. Оформлення обкладинки — гігантський робот, було виконано художником Френком Келлі Фрізом, оригінальний малюнок для оформлення диска знайшов Тейлор, якому попався в руки науково-фантастичний журнал-антологія «Естаундінг Саєнс».

«News Of The World» показав, що група знову в хорошій формі, у Британії альбом посів 4-у позицію. Незадовго до випуску альбому група остаточно порвала з «Трайдент», викупивши у компанії право на той 1% відрахувань, який група була змушена виплачувати як компенсацію за розрив свого контракту. Музиканти також вирішили розлучитися з Джоном Рідом, що обійшлось виплатою одноразової великої суми, також «Queen» повинні були сплатити 15% від суми всіх доходів від продажу своїх альбомів, випущених до того моменту. Таким чином, виникла друга велика фінансова проблема, з якою зіткнулися музиканти, однак тепер вони мали намір взяти менеджмент на себе за допомогою Пітера Брауна (колишнього помічника Ріда), Джеррі Стіккелса (організатора всіх турне), юриста Джима Бича та його помічника Пола Прентера.

У листопаді група почала своє друге за рік американське турне. Джон Дікон відправився на гастролі, коротко постригшись, і тому був жорстоко обізваним панком своїми товаришами. На Різдво група повернулася додому. У січні 1978 року на музичному фестивалі «МІДЕМ» (європейської музіндустрії) в Каннах «Queen» удостоїлася нагороди французького радіо як «рок-група найбільшого потенціалу», цьому також сприяв сингл «We Will Rock You», який пробув на першій сходинці французького хіт-параду дванадцять тижнів. Дана подія ознаменувала прорив групи у Франції. Тим часом учасники «Queen» продовжували приводити в порядок свої справи. Вони найняли нового бухгалтера, Пітера Чанта, і з його допомогою заснували власну продюсерську компанію «Куїн Продакшнз Лтд», а також дочірні — музкомпанію «Куїн мьюзік Лтд» та кінокомпанію «Куїн філмз Лтд». Чант ознайомився зі станом фінансів групи і порадив своїм новим клієнтам провести рік за межами Великобританії. Відповідно до британського податкового законодавства, якщо платник податків проводить 300 днів у році за кордоном, він звільняється від сплати податків, «Queen» опинилася на порозі «податкового заслання».

Літо 1979 року група провела за роботою над альбомом «The Game» у студії «М’юзікленд» в Мюнхені. Там музиканти познайомилися з інженером звукозапису Райнхардтом Маком, групі сподобалися його ідеї і музиканти зробили його співпродюсером, зазначивши це в коментарях на обкладинці майбутнього альбому. Того ж літа група дала один концерт в Саарбрюкені.

5 жовтня вийшла на синглі «Crazy Little Thing Called Love», пісня, виконана в стилі рокабіллі і написана в стилі Елвіса Преслі, викликала справжній фурор. Фредді придумав пісню у ванній. Критикам пісня сподобалася, в хіт-параді вона посіла 2-е місце. У лютому 1980 року сингл посів 1-у позицію у хіт-параді США. З 22 листопада по 26 грудня 1979 року «Queen» дали турне по Великобританії — «Crazy Tour». На останньому концерті Фредді змінив імідж, одягнувшиви шкіряні трико і гострокутний кашкет, а Джон Дікон перейшов на сорочку з краваткою. Гастролі завершилися виступами у маленьких залах в передмістях Лондона. 27 грудня група виступила на благодійному концерті в допомогу народу Камбоджи, на концертний диск-збірку потрапила лише одна пісня — «Now I’m Here».

25 січня 1980 року вийшов сингл «Save Me», який посів 11-е місце хіт-параду, незважаючи на негативні рецензії («Фальшива музика фальшивої групи», — заявила «НМЕ»). Тим часом «Crazy Little Thing Called Love» очолювала хіт-паради по всьому світу, крім успіху в США, пісня вийшла на 1-е місце в Канаді, Мексиці, Голландії, Новій Зеландії та Австралії. З лютого по травень група провела у студії «М’юзікленд», закінчуючи роботу над альбомом «The Game».

«The Game» вийшов 30 червня, кількома днями пізніше випуску синглу «Play the Game» (посів 14-е місце хіт-параду). На обкладинці платівки група з’явилася в новому образі: всі, крім Мея, були досить коротко підстрижені, а Фредді відростив вуса. Прийнявши новий вигляд, група ризикувала втратити безліч американських шанувальників, тому що любителі року США звикли бачити «важкі» групи, учасники яких носили довге волосся. Давні шанувальники групи критикували її новий імідж: офіс групи заполонили поштові посилки з наборами для гоління від фанів. «НМЕ» критикувала головний сингл — «Play the Game» словами: «Ось ще три хвилини самовпевненної, перенасиченої ефектами банальності, втім, як і слід було очікувати». Також критикувався і альбом «The Game», який ,незважаючи на це, посів 1-е місце у британських і американських чартах. У альбомі група вперше використала синтезатор, демонструючи бажання просунутися в пошуках нового.

30 червня «Queen» розпочали в США гастролі The Game Tour. 1 липня вийшов сингл «Another One Bites The Dust», написаний Джоном Діконом. У Британії пісня посіла 7-у позицію хіт-параду, а у США вона очолила хіт-паради у категорії рок, диско і навіть «чорної» музики — «соул». Американські гастролі закінчилися чотирма аншлаговими концертами у «Медісон-сквер-гарден», після цього група влаштувала собі відпочинок у жовтні, а потім повернулася у студію, щоб завершити проект, розпочатий ще під час роботи над «The Game», — альбом-саундтрек «Flash Gordon».

У лютому 1981 року «Queen» вирушили до Японії, де відіграли п’ять концертів у токійському «Будокане». Потім група вирушила до Південної Америки, щоб дати шість концертів в Аргентині і два в Бразилії. Все закінчилося концертом «Queen» на стадіоні «Морумбі» в Сан-Пауло, що зібрав 251.000 глядачів.

Восени «Queen» випустили відеозбірку «Greatest Flix», у якій були зібрані відеоролики всіх синглів групи, а також спеціально записаний ролик пісні «Killer Queen». Також була випущена книга «Queen’s Greatest Pix» — підбірка фотографій групи, старих і нових, а також статей про «Queen».

У листопаді «Queen» відзначили своє десятиріччя, випустивши збірку «Greatest Hits», до альбому увійшло 17 пісень. Альбом посів 1-е місце і залишався в списку популярності протягом шести місяців.

1985 рік пройшов під знаком концерта «Рок в Ріо», оголошеного найбільшим рок-фестивалем, що проводився коли-небудь у світі. «Queen» дісталася на цьому заході роль хедлайнерів. «Рок в Ріо» транслювався по всій Південній Америці, однак лише «Queen» випустили свій виступ на цьому фестивалі на відео, яке вийшло в травні 1985 року під назвою «Live In Rio». 13 квітня музиканти вперше вирішили виступити в Новій Зеландії. Примітно, що коли група прибула на місце, то їх зустріла демонстрація анти-апартеїду. Концерт проходив в Окленді на стадіоні «Mount Smart». На цей виступ також приїхав вокаліст групи «Spandau Ballet» Тоні Хедлі. Йому так хотілося побачити виступ «Queen», що він спеціально прилетів з Австралії, де гастролювала його група. Під час виступу на біс він навіть приєднався до «Queen». У квітні того ж року група перебувала в австралійських гастролях. Правда, не обійшлося без проблем. Наприклад, виступ в Мельбурні взагалі пройшов без освітлювальної установки, тому що вся комп’ютерна система, яка відповідала за освітлення, вийшла з ладу. Крім того, під час всього туру безперервно йшов дощ. Незабаром після своїх пригод в Австралії група вилітає до Японії. Їх концерт в «Олімпійському басейні» Токіо знімався компанією NHK для подальшого показу на телебаченні цієї країни. 13-е липня увійшло в історію під знаком глобальної акції «Live Aid», яка проходила на стадіоні «Уемблі» і в Філадельфії. «Queen» стала однією з тих груп, хто виконав свою 20-хвилинну програму. На них дивився весь світ. І преса, і публіка одностайно визнали «Queen» групою, що затьмарила абсолютно всіх. Для «Queen» ця подія виявилася поворотною: незадовго до цього музиканти прийняли рішення відпочити якийсь час один від одного, проте такий успіх надав їм нового ентузіазму і сил.

5 грудня 1985 року в продаж вийшов колекційний набір дисків під назвою «The Complete Works» (укр. «Повне зібрання праць»). Він вийшов обмеженим тиражем, і в нього увійшли всі альбоми групи, випущені до того моменту. Всі альбоми були заново зміксовані із застосуванням цифрової техніки запису, в набір вкладалися два буклети і карта.

У січні 1986 року «Queen» знову повернулася в студію для роботи над новим альбомом. Кінорежисер Рассел Малкехі попросив групу написати тему для свого дебютного художнього фільму, фантастичного епосу під назвою «Горець» з бюджетом 20 мільйонів доларів. Після перегляду робочого варіанту фільму «Queen» погодилися і вирішили записати повний «саундтрек» до фільму. У березні 1986 року «Queen» випустили перший сингл зі свого проекту «Горець» — «A Kind Of Magic» (укр. «Якесь диво»), який посів 3 позицію британського хіт-параду і 1 місце в хіт-парадах 35-ти країн світу. Ця пісня також стала заголовною для однойменного альбому групи, випущеному у травні. Малкехі також став режисером відеокліпу до пісні «A Kind Of Magic», який був знятий на старій студії «Бі-Бі-Сі – Плейхауз». Малкехі також зняв ще один відеокліп «Queen» — до пісні «Princes Of The Universe» (укр. «Принци Всесвіту»), що супроводжував випуск цього синглу в США, в якому знявся Крістофер Ламберт в образі Горця. У Великобританії прем’єра фільму «Горець» відбулася на з’їзді фанів «Queen» у квітні. Альбом посів 1 позицію в Британії і викликав нападки з боку критиків.

З червня по серпень 1986 року, протягом восьми тижнів, «Queen» провели турне, виступивши в Скандинавії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Іспанії, Ірландії і Великобританії. Після концерту «Лайв Ейд» група була популярна як ніколи. Кількість замовлень на квитки на два концерти на стадіоні Уемблі досягла півмільйона, а квитки на концерт в Ньюкаслі розійшлися за годину.

У новому концертному турне використовувалося нове сценічне обладнання, розташоване навколо величезної п’ятдесятиметрової сцени, а також звукова система «Клер Бразерз» і найбільший в концертній історії каркас для світла. Перед початком гастролей група серйозно репетирувала протягом чотирьох тижнів. Наприкінці свого першого концерту в Стокгольмі Фредді вперше вийшов на «біс» в новому сценічному вбранні: багатометровій оксамитовій «королівській» мантії і позолоченій короні.

«Friends Will Be Friends» була випущена на синглі у червні під час турне (в хіт-параді вона посіла 14-е місце), три місяці потому вийшла «Who Wants Те Live Forever» (посіла 24-го місце).

У липні турне проходило у Британії, всі доходи від концерту в Ньюкаслі були спрямовані до Фонду порятунку дітей. Після свого другого виступу на Уемблі (яке було знято телекомпанією «Тайн Тіз») «Queen» влаштувала прийом в «Саду на даху», в якому брали участь оголені офіціантки, артисти в жіночому одязі, а сама група виступила з коротким концертом, в якому брали участь Фіш (вокаліст гурту «Марілліон», який супроводжував «Queen» в турне), Саманта Фокс і Гері Гліттер.

Після британських концертів «Queen» повернулися до Європи і в кінці того ж місяця виступила перед 80 000 глядачів на будапештському «Непштадіоне». Музиканти були вражені тим, що глядачі, серед яких були не тільки угорці, а й приїхали фани з багатьох східноєвропейських країн, підспівували також злагоджено, як і західні прихильники, і знали всі слова до пісні «Love Of My Life». Група виконала народну угорську пісню «Tavaski Szel». Наприкінці шоу Фредді з’явився на сцені з накинутим на плечі британським прапором, потім вивернувши його навиворіт, він перетворив його на угорський. Відеозапис концерту було випущено в лютому 1987 року (він був зроблений державною угорською кінокомпанією «Мафільм»).

Два тижні потому, повернувшись до Британії, «Queen» виступили перед 150000 глядачів на арені в парку Небуорте в графстві Хертфордшир. В Небуорте «Queen» використовували сцену площею 6000 квадратних футів, 180 колонок динаміків типу S4 фірми «Клер Бразерз», 8 миль кабелів, 5 електрогенераторів на 5000 ампер, а також звукопідсилюючу систему у півмільйона ватт, що включала в себе додаткові батареї динаміків для гасіння відлуння, що покривають звуком весь майданчик. Замість звичайних двох екранів по обидва боки сцени «Queen» вирішили встановити один великий (7 х 9м) екран типу «Стар-віжн» над центром сцени, 25-тонний екран кріпився на верхівці металевого каркаса, для забезпечення безпечного кріплення довелося робити бетонний фундамент і ставити за сценічними конструкціями для противаги величезний резервуар з водою і 25 вагонеток з баластовим піском.

У листопаді знятий «Тайн Тіз» концерт «Queen» на Уемблі був показаний по 4-му каналу з одночасною трансляцією стереозвуку по багатьом незалежним музичним радіостанціям. Його дивилося 3,5 млн британських телеглядачів. У грудні «Queen» випустила сувенір на згадку про своє турне альбом «Live Magic». Незважаючи на те що він не був випущений у США, в Британії альбом розійшовся до Різдва тиражем 400 тисяч примірників і посів 3-е місце. Другий концертний альбом групи був складений із записів трьох концертів «Чарівного» турне 1986 року (на Уемблі, в Небуорте та Будапешті). Деякі критики порахували добірку композицій на диску дивною, оскільки на ньому не було кількох відомих хітів групи, і звинувачували музикантів в тому, що це був не справжній концерт, а лише компіляція найбільш вдалих моментів кількох виступів.

1992 — на «BRIT Awards» Фредді був посмертно нагороджений за «Видатний вклад у британську музику». Крім того, «These Are The Days Of Our Lives» була названа «Найкращим синглом 1991 року». На церемонії Брайан і Роджер заявили про те, що вони мають намір організувати в знак пам’яті про Фредді на стадіоні «Уемблі» грандіозний концерт. Квитки, що надійшли в продаж на наступний день, були розпродані, всі до єдиного 72000, протягом 6 годин. Виступ відбувся в понеділок, в Пасху, 20-го квітня 92-го року. Того дня до Брайану, Джону і Роджеру на сцені стадіону «Уемблі» приєдналися багато зірок, щоб віддати данину пам’яті Меркьюрі. Стадіон виявився заповнений вщент і, крім того, понад мільярд шанувальників дивилося трансляцію по ТБ.     У квітні цього ж року Queen отримують «Ivor Novello» в номінації «Найкращий сингл» за «These Are The Days Of Our Lives». А до Різдва виходить подвійне відео «The Freddie Mercury Tribute Concert», всі кошти від продажу якого були перераховані в «Mercury Phoenix Trust» — фонду, який займався збором коштів від концерту і спрямуванням їх на допомогу хворим на СНІД та ВІЛ-інфікованим.
1995 — завершується те, над чим Queen працювати ще в 91-му році. Брайан, Роджер і Джон випускають довгоочікуваний альбом «MADE IN HEAVEN». Для багатьох цей акорд став завершальним в ері Queen, так як було оголошено, що даний альбом — останній.
1997 — Навесні Queen знову отримали «Ivor Novello» в номінації «Найкраща пісня» за «Too Much Love Will Kill You». Після смерті Фредді на окремих виступах і записах Queen в різний час як солісти виступали Джордж Майкл, група «Five» і Роббі Вільямс. Але найбільш успішним виявився союз групи з Полом Роджерсом — представником блюз-року. Проект отримав назву «Queen + Paul Rodgers. Return of the Champions». Музиканти їздили на гастролі, виконуючи традиційні пісні «Queen» і пісні Пола Роджерса, при цьому збирали пристойні аудиторії. Між тим, Дікон від участі в новому складі відмовився.
2002 — в лондонському театрі Dominion відбулася прем’єра мюзиклу, присвяченого Фредді, під назву «We will rock you». В основу постановки лягли пісні Queen. Пізніше пішли його національних варіацій в Іспанії, США, Німеччини, Росії та Японії. Через рік, біля того ж Dominion, був відкритий ще один пам’ятник Фредді. Його висота — 8 метрів.
2006 — Брайан заявив про те, що буде записаний новий студійний альбом спільно з Полом Роджерсом.
2007 — На Новий рік виходить сингл Say it’s Not True, який був написаний Тейлором. На концертах пісня вже виконувалася. У британському чарті він досяг 90-го місця.

У 2008 році організований новий тур групи. Європейське турне відкрилося благодійним концертом в Харкові. Концерт під назвою «Life must go on!», Організований українським Фондом Олени Франчук (Пінчук) «АНТИСНІД», пройшов увечері 12 вересня на другий за величиною в Європі і сьомий у світі міській площі – Майдані Свободи, і зібрав найбільшу, за оцінками міжнародних експертів, за всю історію групи аудиторію – 350 тисяч чоловік. Було зіграно 28 композицій. Гітарист Брайан Мей заявив, що вперше «Queen» зібрав стільки людей на одному концерті, і написав в той же день у своєму блозі: «Це було перше шоу туру … Для 350 тисяч харків’ян. У це важко повірити … Це не описка … Більше чверті мільйона прекрасних жителів Харкова зібралися на площі Свободи і запалили нас! Вони скандували, сміялися, кричали і плакали … Це була зустріч, яку важко собі уявити. Ми були натхненні, вражені й навіть часом надто емоційні … Це був концерт із купою спонтанних і часом безрозсудних моментів ». Вхід на площу був безкоштовним, і музиканти не отримали гонорару за виступ – приймаюча сторона тільки оплатила витрати на проведення концерту і перебування.

15 і 16 вересня 2008 пройшли концерти «Queen + Paul Rodgers» у Росії, в Москві, в спортивному комплексі Олімпійський. У жовтні 2011 року учасники групи повідомили про намір випустити новий альбом з раніше невиданих записів з вокалом Фредді Мерк’юрі, але пізніше відмовилися від цієї ідеї.

6 листопада 2011 учасники групи виступили на церемонії MTV Europe Music Awards. У ролі соліста виступив Адам Ламберт. Кілька музичних газет опублікували повідомлення про те, що, за словами Ламберта, в 2012 році відбудеться його турне з групою, але пізніше сам Ламберт спростував ці чутки в своєму твіттері.

30 червня, напередодні фіналу Євро-2012, на площі Незалежності в Києві відбувся благодійний концерт, присвячений боротьбі зі СНІДом за участю сера Елтона Джона і групи Queen з Адамом Ламбертом. Враховуючи важливість події, і сер Елтон Джон, і група Queen відмовилися від гонорару. 30 червня 2012 Queen з Адамом Ламбертом як вокалістом дали концерт в Києві, а 3 липня пройшов виступ в Москві. 7 липня вони також планували виступити на фестивалі Sonisphere в Небуорте, проте захід було скасовано.

Дискографія
Queen (1973)
Queen II (1974)
Sheer Heart Attack (1974)
A Night At The Opera (1975)
A Day At The Races (1976)
News of the World (1977)
Jazz (1978)
The Game (1980)
Flash Gordon (1980)
Hot Space (1982)
The Works (1984)
A Kind Of Magic (1986)
The Miracle (1989)
Innuendo (1991)
Made In Heaven (1995)
The Cosmos Rocks (2008)